Молоду тернополянку кинули за ґрати у Польщі – поламані зуби, Ісус без рук і сірі простирадла

Тернополянка розповіла про свій досвід перебування у польській в'язниці. У свої 23 роки дівчина опинилася в ув'язненні через підозри польських поліцейських у вчиненні нею неправомірних дій з легалізації українців у Польщі. У результаті слідство тривало 9 місяців, які вона провела у в'язниці міста Люблін, пише Тернопіль наживо.

Ольга Фаль опинилася у в'язниці через рік після переїзду в Польщу. Її та її хлопця тримали у різних камерах, щоб вони не контактували один з одним. Їх відпустили вже на кінцевому етапі слідства. На сьогоднішній день Дівчина разом з адвокатами відстоює свою невинність у суді, всі звинувачення і ув'язнення в тюрмі вважає необґрунтованими. Тим не менш статус підозрюваною та обвинуваченою без рішення суду із неї ніхто не знімав.

Арешт

Ольга розповіла, що її заарештували за кілька днів до Різдва, з будинку її забрали під час обшуку. Після цього дівчину помістили в одиночну камеру. Приміщення виявилося не ремонтированным з 40-х років, брудне, а весь стеля був обліплений павутинням, а на вентиляції висіло розп'яття Ісуса без рук. Був довгий допит і тільки потім камера СІЗО. Ольга зазначила, що в цьому місці в'язнів годували дуже бідно. На сніданок їй дали тільки чай, хліб і паштет.

Дівчина розповіла, що в Польщі тимчасово затриманих містять в одних камерах з вже засудженими. За час перебування у в'язниці дівчина побачила різні камери від страшних напівтемних приміщень з металевими меблями до відремонтованих камер.

Також Ольга розповіла, хто з нею сидів. Як виявилося, в одну камеру можуть помістити божевільних, вбивць і насильників, а також і тих, хто перебуває під слідством. Вона не раз потрапляла в камери, в яких сиділи вбивці дітей, насильники і люди, які вчинили інші тяжкі злочини.

Харчування і зламані зуби

Ольга розповіла, що польські тюрми забезпечують триразовим харчуванням ув'язнених, але якість його обіцяє бажати кращого. Вона зазначила, що більшість страв готують із зіпсованих овочів і продуктів. Єдиний прийом їжі, який можна було з'їсти – це обід. В середині дня давали крупи і макарони. Також давали і ковбасу, яку вона не їла. У салатах траплялися камені і металеві детальки, з-за яких дівчина зламала 3 зуба. Проте в ув'язнених є можливість купувати продукти і доповнювати свій раціон. Не більше 9 літрів напоїв і 6 кілограм продуктів дозволялося купувати раз у кілька днів. У кожній камері є «меню», з якого можна вибрати, але убогий асортимент.

Проблем з гігієнічними засобами у в'язниці не було. Кожному ув'язненому видавали мило, шампунь і навіть жіночі гігієнічні засоби. Їй батьки передавали з дому продукти та засоби гігієни, які потрібно було упакувати особливим чином.

В'язниця – конфлікти, стереотипи та правда

У польських тюрмах, за словами Ольги, не можуть сидіти разом співучасники одного злочину, палять з некурящими. Рецидивісти повинні сидіти тільки з рецидивісти, а тимчасово укладені тільки з такими ж. При цьому у кожного ув'язненого є «право вето». Тобто ув'язнений може висловити своє небажання сидіти в одній камері з тим чи іншим ув'язненим. Ольга користувалася двічі таким правом. При цьому в польських в'язницях немає класифікацій щодо тяжкості злочинів.

В'язниця змінила Ольгу. Там вона навчилася відстоювати особистісний простір після того, як співкамерниці спокусилися на нього. Вона навчилася нападати для захисту. Ольга зазначила, що в'язниця – це не місце, де все спокійно чекають своїх су3дов або відбувають терміни. Це місце, де постійно спалахують конфлікти.

Довгий час Ольга перебувала в камері з іноземцями, так як непогано говорить англійською і перекладала з англійської на польську. З нею в камері сиділи громадяни Румунії, Вірменії, Нігерії та Росії. Серед них менше людей, яких заарештовують за вчинення тяжких злочинів, тому там їй було легше. До всього іншого серед ув'язнених Ольга зустріла і друзів.

Вільний час і робота

Відсутність яких-небудь занять робить час у в'язниці безрозмірним. Ольга довго не наважувалася на роботу, але потім пішла мити підлоги в коридорах, що дуже допомогло їй пережити ув'язнення. Вона добре виконувала цю роботу, тому їй доручили прибирати ще й корпус для співробітників в'язниці. Також вона малювала, робив ескізи татуювань, які набивали інші ув'язнені, а з іноземцями вчили мови один одного. У в'язниці була і бібліотека. Раз в тиждень по коридору проїжджала візок з хаотично взятими з полиць книгами.

Робота у в'язниці дозволила Ользі отримати бонус у вигляді додаткового часу під час побачень. Дівчина розповіла, що додаткові 30-60 хвилин були дуже до речі під час зустрічей з мамою. З батьком вона також бачилася, і він її дуже підтримував. З хлопцем вони спілкувалися через батьків. Вони передавали один одному визнання в любові і запевнення, що все буде добре. Ольга зазначила, що у тюрмі була, як безкоштовна робота, так і за гроші. За роботу в їдальні платили 200 злотих (1200 грн) в місяць, а за роботу в тюремному магазині платили 300 злотих (1800 грн). Також були вакансії для роботи в пекарні або в хоспісі.